У більшості випадків в перекладацькій практиці зустрічається необхідність нотаріального засвідчення перекладеного тексту, як офіційне підтвердження правильності та точності перекладу. Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат» переклад вважається нотаріально засвідченим, коли нотаріус перевіряє кваліфікацію перекладача та засвідчує справжність його підпису.

Іноді одночасно із засвідченням перекладу необхідно нотаріально засвідчити і вірність копії документа, який перекладався. У такому випадку нотаріус вчиняє одночасно дві нотаріальні дії – засвідчує справжність підпису перекладача та засвідчує вірність копії оригінального документа. У цьому разі разом із перекладом прошивається нотаріально засвідчена копія документа, а оригінал залишається, так би мовити, сам по собі.  Звичайно, для засвідчення копії нотаріусу необхідно надати власне оригінал документа.